понеділок, 30 липня 2007 р.

Архітектор плани має, але стану справ не знає


Головний архітектор Львова Юрій Криворучко має дуже амбітні плани стосовно забудови міста. Особливо - Сихова. У цьому районі постануть розважальний центр, льодовий палац, басейн, діловий центр, спортивний комплекс на 6 тисяч місць і духовний центр для молоді. Принаймні, так вважає головний архітектор міста. Він готовий запевняти, переконувати і наголошувати на тому, що невдовзі Сихів забудують об’єктами саме таких призначень.
Але перед тим, як виголошувати амбітні плати, треба знати реальний стан речей. Цього чиновнику якраз бракує. Про непоінформованість чиновника свідчить те, що: 1) він не знає, яка кількість населення цього мікрорайону (каже про 100 тисяч сихівчан, тоді як їх майже вдвічі більше); 2) він говорить про те, що сихівчанин не вважає себе львів’янином ( але ж це чи не найбільший спальний район міста!); 3) він каже, що сихівчанин не має де полікувати зубів і змушений за цією послугою їхати до центральної частини міста (а як же поліклініка, приватні стоматологічні кабінети?); 4) Криворучко переконаний, що у Сихові немає кінотеатру. Коли ж журналістка Львівського радіо спробувала заперечити, сказавши, що кінотеатр є, головний архітектор міста вперто заперечував: але ж він не діє. 5) Криворучко також наголошує: у Сихові немає басейну, хіба що у школах. Але ж басейн є - «Дельфін». До речі, на відкриття цього басейну міська рада організовувала виїзд журналістів. Треба було ще взяти головного архітектора. Аби побачив. Бо інакше й не дізнається. Коли б головний архітектор сказав, що бракує басейнів, то була б уже інша пара кальош. Але тоді треба було б визнати, що їх бракує не лише у Сихові, а й взагалі у Львові. Та про це Криворучко мовчить. Він отримав вказівку від Садового розповідати про плани забудови Сихова і крапка. Але перед цим вартувало хоча б поїхати і подивитися на той Сихів. Натомість головний архітектор Львова спальний район оглядав із гелікоптера. Сам признався. Звісно, з висоти й не розгледиш, діє той кінотеатр чи ні, синеньке – це басейн чи щось інше. Ну а порахувати, скільки ж тих сихівчан, із гелікоптера ще важче.
Пане Садовий! Купіть своєму підлеглому архітектору ровера. І ніколи не садіть в гелікоптера. Може тоді Криворучко буде знати, про що говорити. Бо наразі він оперує старими фактами. Він їх взяв, як виявилось, із результатів опитування, яке проводили у Сихові чотири роки тому. Невже з того часу Криворучко ні разу (якщо не брати до уваги польоту гелікоптером) не бував на Сихові? І взагалі, як у місті видаються якісь дозволи на забудову, коли чиновник не знає елементарного? Мер міста мав би задуматися над тим, хто є у його команді. Чи, може, одне одного варті?

середа, 25 липня 2007 р.

"Львівтеплоенерго" зсередини

Бойлерні із дахами, що протікають, всередині – поржавілі, латані труби (з т.зв. хомутами), прилади радянських часів і залишки від приладів... Така господарка комунального монстра. Із року в рік директор «Львівтеплоенерго» Ігор Марчак пояснював: стан справ нормальний, не критичний, ведуться планові роботи. Єдине – "за послуги треба платити", - неодноразово наголошував Марчак.
Тепер новий директор «Львівтеплоенерго» Богдан Кіт (він обіймає посаду директора приблизно один місяць) представив іншу правду: стан справ на підприємстві загрозливий, у Львові може виникнути ситуація Алчевська і якщо негайно не вжити заходів, львів’яни в будь-який момент зими можуть залишитися без тепла.
80% центральних теплових пунктів потребують капремонту. Усі котельні у центральній частині Львова себе не виправдовують, тому доцільніше ці котельні продати, а за виручені гроші встановити людям індивідуальні системи теплопостачання. Ще й гроші залишаться.
Не можна сказати, що грошей немає. Гроші є, але все треба використовувати ефективно. Для цього новий директор «Львівтеплоенерго» запланував провести інвентаризацію об’єктів підприємства, а потім - приміщення, які не використовуються, здати в оренду або продати. А приміщень таких, що й не порахуєш відразу! Мені пощастило побувати в одному із них. Знаходиться воно біля центрального теплового пункту на Сихівській 10, а. Така собі запущена двоповерхова добудова. За залізними вхідними дверима ціла купа білої битої цегли, що й годі перейти. На першому поверсі залишки від сауни, на другому –більярдна і залишок від неї – обдертий більярдний стіл. У прибудові, яка по документах побутове приміщення, на початку 90-х розважалися працівники. Там були так звані приміщення для відпочинку працівників. Щоправда, жіночка, яка не один рік працює поруч в котельні, сказала, що жодного разу у сауні не була. Не важко здогадатися, хто ж знімав напругу робочого дня у «кімнатах відпочинку».
Тепер у сауні ніхто не париться, у більярд ніхто не грає. Двоповерхова прибудова уже приблизно 10 років простоює, у той час, коли підприємство, якому вона належить, у критичному стані. Добудова - це лише один нюанс. Один приклад. Але ж, погодьтеся, показовий.
Наведу інший факт. На індивідуальному тепловому пункті за адресою Зубрівська, 34 (там подають тепло і гарячу воду лише в один 16-ти поверховий будинок), температура у приміщенні близько 30 градусів. У той час, коли надворі 18, а гарячу воду уже припинили подавати (було уже після 12 год).от вам і енергозбереження, про яке не один рік розпинався Марчак.
А хоче знати, чому треба чекати 5-10 хв., а то й більше, поки з гарячого крана буде текти таки гаряча, а не холодна вода? Виявляється, мудрагелики двотрубну систему подачі води поступово зробили однотрубною. Труби, які треба було замінювати або латати повідрізали . І виник застій води. Тепер через дурні рішення треба міняти рециркуляцію. От вам і плата за гарячу воду за лічильником.
Інший показовий приклад. 5 років тому, у 2002 році, керівництво «Львівтеплоенерго» віддало «Львівобленерго» ( за борги) котельню «Кінескопа», яка забезпечувала теплом 80% сихівчан. Обленерго цю котельню продало. А теплоенерго залишилось з носом.
Якщо уже зараз не буде вкладено десятки мільйонів гривень у реконструкцію об’єктів підприємства, з носом залишаться львів’яни.