середа, 25 липня 2007 р.

"Львівтеплоенерго" зсередини

Бойлерні із дахами, що протікають, всередині – поржавілі, латані труби (з т.зв. хомутами), прилади радянських часів і залишки від приладів... Така господарка комунального монстра. Із року в рік директор «Львівтеплоенерго» Ігор Марчак пояснював: стан справ нормальний, не критичний, ведуться планові роботи. Єдине – "за послуги треба платити", - неодноразово наголошував Марчак.
Тепер новий директор «Львівтеплоенерго» Богдан Кіт (він обіймає посаду директора приблизно один місяць) представив іншу правду: стан справ на підприємстві загрозливий, у Львові може виникнути ситуація Алчевська і якщо негайно не вжити заходів, львів’яни в будь-який момент зими можуть залишитися без тепла.
80% центральних теплових пунктів потребують капремонту. Усі котельні у центральній частині Львова себе не виправдовують, тому доцільніше ці котельні продати, а за виручені гроші встановити людям індивідуальні системи теплопостачання. Ще й гроші залишаться.
Не можна сказати, що грошей немає. Гроші є, але все треба використовувати ефективно. Для цього новий директор «Львівтеплоенерго» запланував провести інвентаризацію об’єктів підприємства, а потім - приміщення, які не використовуються, здати в оренду або продати. А приміщень таких, що й не порахуєш відразу! Мені пощастило побувати в одному із них. Знаходиться воно біля центрального теплового пункту на Сихівській 10, а. Така собі запущена двоповерхова добудова. За залізними вхідними дверима ціла купа білої битої цегли, що й годі перейти. На першому поверсі залишки від сауни, на другому –більярдна і залишок від неї – обдертий більярдний стіл. У прибудові, яка по документах побутове приміщення, на початку 90-х розважалися працівники. Там були так звані приміщення для відпочинку працівників. Щоправда, жіночка, яка не один рік працює поруч в котельні, сказала, що жодного разу у сауні не була. Не важко здогадатися, хто ж знімав напругу робочого дня у «кімнатах відпочинку».
Тепер у сауні ніхто не париться, у більярд ніхто не грає. Двоповерхова прибудова уже приблизно 10 років простоює, у той час, коли підприємство, якому вона належить, у критичному стані. Добудова - це лише один нюанс. Один приклад. Але ж, погодьтеся, показовий.
Наведу інший факт. На індивідуальному тепловому пункті за адресою Зубрівська, 34 (там подають тепло і гарячу воду лише в один 16-ти поверховий будинок), температура у приміщенні близько 30 градусів. У той час, коли надворі 18, а гарячу воду уже припинили подавати (було уже після 12 год).от вам і енергозбереження, про яке не один рік розпинався Марчак.
А хоче знати, чому треба чекати 5-10 хв., а то й більше, поки з гарячого крана буде текти таки гаряча, а не холодна вода? Виявляється, мудрагелики двотрубну систему подачі води поступово зробили однотрубною. Труби, які треба було замінювати або латати повідрізали . І виник застій води. Тепер через дурні рішення треба міняти рециркуляцію. От вам і плата за гарячу воду за лічильником.
Інший показовий приклад. 5 років тому, у 2002 році, керівництво «Львівтеплоенерго» віддало «Львівобленерго» ( за борги) котельню «Кінескопа», яка забезпечувала теплом 80% сихівчан. Обленерго цю котельню продало. А теплоенерго залишилось з носом.
Якщо уже зараз не буде вкладено десятки мільйонів гривень у реконструкцію об’єктів підприємства, з носом залишаться львів’яни.

1 коментар:

Andriy сказав...

Канторка ця і справді дуже цікава. Плачуться, що будують. А щомісяця стягують з людей немалі гроші на "утримання котелень". Утримання котелень взагалі-то закладене в тариф... А чого варта лише машинка Марчака. Гарненьке і новеньке BMW темно-зелененьке.