середа, 26 вересня 2007 р.

Тимошенко у Львові



Цього разу, як і рік тому, коли Львів святкував своє 750-річчя, Юлія Тимошенко одягнула рожеве. Аби у прискіпливих львів'ян не виникало запитання, звідки лідерка блоку бере гроші на розкішне вбрання, сьогодні Юлія Тимошенко одяглась максимально скромно. Не було ні мереживної сукні, ні вишуканого костюма, ні біжутерії... Перед львів'янами головна бютівка постала у зичайному рожевому гольфі і такого ж кольову спідниці. Не мала кульчиків, перстеня, браслету. Одне слово, Тимошенко зробила усе для того (або їй так порадили), щоб постати перед львівською бідною інтелігенцією своєю, вдягнутися, як пересічна українка. Мудрий хід іміджмейкерів. А щоб його не зафіксували камери телевізійників та фотоапарати газетників, журналістів попросили покинути дзеркальний зал, у якому проходила зустріч з інтелігенцією. А раптом журналісти роздмухають мінімалізм Тимошенко, протиставляючи її вишуканість? Відтак, залишити журналстів зал попросила сама Юлія Тимошенко. Мовляв, з Вами ми ще сьогодні матимемо нагоду поговорити. (До речі, на прес-конференції Тимошенко уже була мала кульчики). Мені, щоправда, вдалось затисатися поміж інтелігентів, і спостерігати хід розмови. Отож.
Після проведених приблизно трьохсот зустрічей у різних міста України у ході виборчої кампанії до Львова ініціаторка позачергових виборів прибула уже з "посадженим" голосом. Говорила тихо. І була захрипла. На зустрічі з інтелігенцією трималася добре, але відчувалось, що Юлія Тимошенко трохи втомлена. Аби протриматися ще трохи, вона берегла сили, і намагалась говорити мало. А коли уже почала вести мову, то не розлогими, незрозумілими штампами, як це говорять політики типу Азарова, а коротко і по суті. Щоправда, для інтелігенції змалювала таке рожеве майбутнє (і підняття заробітної плати, і розвиток української кінематографії, і стимулювання меценатства, і підтримку сільським бібліотекам, клубам, і....), що львівські інтелігенти уже були б раді, коли хоча б частина обіцяного стала реальністю. Але при цьому додавали, що список взятих на БЮТ зобов'язань вартувало б розширити. І понеслась душа в рай! Усі наввипередки почали говорити, що кого болить. Для когось на першому місці документи. "Архіви наші треба берегти, бо у занедбаному стані!", - говорила одна. "Поморянський та Свірзький замки мають бути у користуванні ліги творчої інтелігенції, " - говорив другий. "Треба зняти оподаткування з театрів!" - наголошував третій. І взагалі в Україні мають діяти закон "Про культуру" і закон "Про меценатство", які досі не запрацювали, - з болем говорив усе той же третій.
Загалом інтелігенція гарно зустріла Юлію Тимошенко. Але знаючи нашу продажну інтелігенцію, це не подія. Львівські "вершки" гарно зустрічають усіх. Коли у Львові, у палаці Потоцьких у тому ж залі, що й Тимошенко, був Янукович, інтелігенція теж зустрічала стоячи. І теж з оплесками. У такий спосіб львів'яни демонтрують свою лояльність, насправді ж своїм одобрямс усіх, свідчать про свою продажність, і бажання лизати тоді, коли того від них не вимагають. Так було у Льові й тепер, під час розмови представника духовенства з Юлією Володимирівною. Першого ніхто не просив лізти без мила. Але він вперто говорив, що дає вказівки священикам закликати віруючих голосувати на виборах за демократичні сили. І при нагоді натякає на БЮТ. Якби з інтелігенцією зустрічався президент, духовенство, мабуть, говорило б про демократичні сили і передусім, про НУНС. Але то їхня справа. Як варіативно змінюються позиції, відомо. Та все ж дратує наша інтелігенція. Кожен так і пищить, коли наближається до віп-персон. Представниця нашої письменницької братії Марія Якубовська як підійшла до Тимошенко, то й без того високий її голос злетів майже до небес. І потекла солодка мова: "Мабуть, Ірина Вільде вичаклувала такий Ваш прихід, Юліє Володимирівно!", - щебетала Якубовська. Так-так... Інтелігенції щебетати, що два пальці ...
Дуполизів, мабуть, гірше вислуховувати, ніж ворогів... Лише від того можна захворіти. Але влада потребує жертв. І кожен день треба зустрічатися з усіяками людьми. Навіть на сон часу не вистачає. Тому й виходить, що найщасливішим для Тимошенко буде 29 вересня. Той увесь день Юля Тимошенко хоче проспати. Принаймні, так вона повідомила журналістам. Але ж інтелігенції вона говорила інше. Зокрема, пообіцяла, 29 вересня, підписати зобов'язання перед працівниками культурної сфери. Так що ж? Не буде сну протягом усього дня чи не буде виканано обіцяного?

Немає коментарів: