пʼятниця, 19 жовтня 2007 р.

Відкриття пам'ятника по-львівськи


Якщо пам'ятник довгоочікуваний для львівської інтелігенції, то з'являється він, як правило довго, і не завжди у тому вигляді, на який сподівалася більшість. Так і у випадку із пам'ятником Степанові Бандері. Сім років говорили, провели багато конкурсів проектів, чимало списів поламали стосовно того, що ж врешті-решт має постати у Львові, і запала тиша. Про те, чи ведеться над пам'ятником робота, довго нічого не йшлося. Чиновники бідкались: немає грошей на спорудження пам'ятника, а громада була в очікуванні. І нарешті. 13 жовтня 2007 року до 65-річчя створення УПА у Львові на площі Кропивницькій відбулось відкриття пам'ятника. Щоправда, лише пам'ятника, а не усього комплекса, який був у проекті. Мовляв, через брак коштів. Усе буде готове до 1 січня 2009 року, коли святкуватимуть 100-річчя від дня народження Степана Бандери.
Та навіть відкриття самого пам'ятника у Львові не могли нормально організувати. Усі роботи вели поспіхом і не найкраще. Та й то не встигли. Відтак, у переддень відкриття за пам'ятником не проклали бруківку, не підготували газони, не почистили площу перед пам'ятником. Та з останнім - прибиранням - взагалі було весело.
Почну спочатку. 12 жовтня на площу перед пам'ятником Бандері прибули писаки-журналісти. Висадили їх на самій площі на нещодавно викладеній бруківці. Там і залишилась стояти машина. Потім прибула чиновницька братія, яка, до речі, довго збиралась. І начальник Галицької районної адміністрації Ірина Маруняк покомандувала забрати звідти машину. Мовляв, нема чого товкти нову бруківку. Забрали машину. Через хвилин 10 після того на площу заїхав старий масивний трактор. Звісно, набагато важчий за машину. І почав здіймати пилюку. Але це, мабуть, класифікувалось як прибирання площі. Пилюка піднімалась на два-три метри. І осідала. Отаке прибирання. А влада міста тішиться, що у Львові їздять маленькі машини-пилососи іноземного виробництва. І що з того?

1 коментар:

Proof сказав...

Дякую за подробиці, в новинах такого не писали.