неділя, 4 січня 2009 р.

Будапешт очима львів'янки або Який Новий рік без нашого ТБ


Два дні на дрібниці (довідку з банку, фото на документи, анкету у турфірмі), ніч у дорозі і... я вже в угорській столиці. На жаль, вона не зустрічала білосніжним килимком, бо сніг вперто до останнього не падав, лише припорошив трохи землю у саму новорічну ніч, але святкова атмосфера від того не розвіялась. Її підігрівали вогники, якими мерехтів увесь центр Будапешта. Центральні вулиці багаті на ілюмінацію. Дерева оперезані гірляндами, парламент, замок, рибацький бастіон, готелі, банки — гарно підсвічені, а один з дев'яти будапештських мостів ввечері, як головна окраса міста - весь у світлі. Ляпота!!! Особливо, якщо дивитись на Будапешт з якоїсь верхньої точки, а таких багато, або з річки. Пропливаєш на кораблику по Дунаю, а по обидва боки краса неймовірна... Будинки такі різні, і такі гарні й величні. Особливо - парламент. Він угорцям обійшовся дорого. Екскурсовод сказала, що за ті гроші, які пішли на будівництво парламенту, можна було побудувати місто на 50 тис чол. з усією інфраструктурою. Багато виклали мадяри й щоб рибацький бастіон побудувати. Але гроші цього вартували. Бастіон розміщений біля Дунаю доволі високо. Й з нього відкривається чудовий краєвид. Щоправда, якщо дивитись навпаки — з Дунаю на бастіон — враження псує готель “Хілтон”. Він побудований дуже близько до бастіону. І виглядає, як причепи кобилі хвіст. Але уже як є так є. Звісно, за теперішніх умов готелю там би не побудували, бо місто у списку ЮНЕСКО. І цілком виправдано. Будапешт має чим похвалитися. І хоча він виглядає не так вишукано-аристократично як колись імперська столиця Відень, що лише за 4 години їзди від Будапешта, столиця Угорщини має свій колорит. Він, зокрема, проявляється у замку. Колись зроблений з картону, згодом замок у Будапешті постав у всій красі. У ньому сплелись різні стилі і напрямки в архітектурі, але від цього замок не втратив, навпаки. Архітектор з різних взівців взяв краще, і постало різноманіття стилів. Зараз у частині замку можна придбати сувеніри, а поблизу замку - випити ґлінтвейн. До речі, гаряче вино користується неабияким попитом. І було б непогано, якби його продавали й на вулицях Львова. Мабуть, не буду оригінальною, коли скажу, що було б добре, якби дороги наші були такими ж рівними, як у Будапешті, або щоб гаряча вода була, як у них — цілодобово. Та врешті, щоб ТБ було цікавим. І, як і в Будапешті, менше переривалось на рекламу. Тоді, можливо, й не хотілося б долати кордон з надією гарно зустріти Новий рік. А в Європі його можна зустріти справді дуже гарно! З келихом справжнього, а не порошкового вина, з різноманітними смачними стравами, а не з набридлим "олів'є", І, звісно, з нашим традиційним ґімном “Ще не вмерла України...” Його в будапештському ресторані було чутно далеко. Наші туристи "переплюнули" росіян, які годиною раніше зустрічали Новий рік у тому ж ресторані... Та й ліпше звучав, ніж угорський. Може, й життя буде текти колись у нас ліпше, ніж в Угорщині! Будьмо!

4 коментарі:

Тонкі грані часу сказав...
Автор видалив цей коментар.
Анонім сказав...

От як би дівчина розуміла угорську мову, то по змісту, та красоті певно вибрала б угорський гімн!
А за гарячим, вином Запрошуємо в Закарпаття, в гори!

Аня сказав...

А як там на рахунок заробіток в Будапешті?

Анонім сказав...

То вали туди і там живи, а на свою державу нема чого гнати!