вівторок, 10 лютого 2009 р.

Зоопарк або Діти до 16-ти


Цей роман отримав схвальні відгуки Ірени Карпи, братів Капранових, Макарова… і багатьох інших знавців слова. Книгу свого часу відзначили другою премією на конкурсі «Коронація слова». Як на мене, вона заслуговувала й на першу, але журі вище оцінило іншу книгу, щоправда того ж автора – «Темну воду» Андрія Кокотюхи. Власне, Кокотюха став відомим завдяки «Коронації слова». Цього автора знають як романіста-криміналіста. І тому, коли журі оцінювали рукопис «Зоопарку», нікому й на думку не спало, що за ним криється Кокотюха. Настільки несхожий, але настільки ж цікавий. Легкий і динамічний, цей роман захоплює не менше, ніж детектив.
У ньому нема фальші і плодів великої фантазії (роман автобіографічний), нема надуманих розлогих діалогів, набридливих довжелезних ліричних відступів і таких же описів природи (зі шкільної програми ненавиджу). Що теж подобається, мова - не така рафінована, як у леді із ВО «Свободи» Ірини Фаріон, і не така розхристана як в Ірени Карпи. І взагалі - Кокотюха – це великий талант. Йому вдалось показати життя непоказних трьох товаришів – учнів радянської школи так, що це хочеться читати. І читати, як то кажуть, «запоєм». З перших сторінок автор заінтригував і тримав увагу до останньої сторінки. А події трьох товаришів розвивались настільки швидко, що зупинитись не могла, заспокоїлась тільки тоді, коли книгу дочитала. І вам раджу!

Немає коментарів: