четвер, 2 квітня 2009 р.

Удар по рукоділлю

Колись придивлялась до вишивок на «Вернісажі» і думала: ну чому так дорого? Після того, як почала вишивати сама, таке питання уже не виникає. А після недавнього подорожчання схем, а особливо ниток, взагалі не хочеться вишивати. Дешевше купити готову вишивку. Але хочеться зробити щось власними руками. Позитивна енергетика і все таке. Та й недарма кажуть: зроблене власними руками - найкраще. А тепер - ще й дороге задоволення.
Днями зайшла у магазин за нитками DMC. Раніше моток таких ниток коштував 2,50 грн. Потім, наприкінці минулого року, трохи ціна зросла – до 3грн. А тепер взагалі - 7 грн. На вишивку треба від 10 до 30 кольорів і відтінків. Відтак, треба викласти 140 грн., а то й 210 грн. лише за нитки. А плюс схема. Тканина. Скло. Рамка. І вже виходить стільки, по скільки продають. А робота?!
Словом, невдячна і належно не оцінена робота рукодільниці. А подорожчання ниток – це великий удар по рукоділлю.

2 коментарі:

ivanko сказав...

Можу лише поспівчувати. Ситуація аналогічна, дружина шукає по інтернету вишивки на 2 - 5 кольорів. Або намагається підібрати кольори з залишків ниток.

Andriy сказав...

Типова схема поведінки наших бізнесменів:
1) Долар (за який закуповується весь товар) дорожчає на 60-70%.
2) Це спричиняє здорожчання собівартості десь на 40-60%. Саме так, собівартість дорожчає не там сильно, як долар. Тому, що вона складається не лише з доларозалежних витрат (наприклад, зарплатня робітників).
3) Ціна ж зростає на 100-150%. Чому? Тому що кількість покупців зменшується, а грошей заробляти менше "бізнесмени" не збираються.

Який вихід для покупця? Якщо товар некритичний - перестати його купувати.