четвер, 15 жовтня 2009 р.

І вір після цього чоловікам?!

Такий вислів доводиться чути від кобіт нерідко. Я особисто не мала підстав не вірити чоловікам (на щастя), але один випадок мене зворухобив. Отож історія.
Їду я в маршрутці. Позаду мене сидить чоловік з надзвичайно красивим голосом – обличчя не бачу, але по голосу уже малюю в уяві високого, кремезного чоловіка, бо голос - це щось вражаюче. Ніколи чомусь не зауважувала магічної сили голосу, а то звернула увагу – голос виразний, оксамитовий, низький – надто вирізнявся. Та й мова цікава. Чоловік говорив по телефону не про прозаїчне –ти де? я запізнююсь… А про вартісне: ти мені потрібна… знаєш, чого я хочу – тепла… прошу? … авжеж… ти не реагувала на мої дзвінки і я було подумав… добре… я до тебе заїду, зроби пюре і котлетку …до зустрічі.
І як тільки закінчив розмову, видав «б…дь кобила».


9 коментарів:

pan.bibliotekar сказав...

Що ті жінки з нами роблять)

ELECTRIC сказав...

мегакруто. розсмышила :)

tivasyk сказав...

я не жінка, проте... на людині, що здатна так цинічно лицемірити, а надто лайкою обкласти поза очі -- ставлю хрест раз і назавжди.

Andriy сказав...

Саме такі люди перетворюють нашу рутинну поїздку маршруткою у цікаву і веселу пригоду :D

ivanko сказав...

Колега, чоловік, за жіночими критеріями мабуть дуже привабливий, серйозно займається оріфлеймом  —  подібні розмови двічі-тричі на день. Звісно не про «ти мені потрібна», але близько. Він так мотивує своїх дистриб'юторів, після чого хвилину-дві сипле матами.
Каже: «робота психологічно важка».

Левеня сказав...

У мене після розрачування почутим, було ще розчарування побаченим. Коли уже виходила з маршрутки, глянула на того чоловіка і замість кремезного в уяві побачила низького і худого наяву.

halynkan сказав...

От, власне. Хотіла ще дізнатись який він на вигляд, містер Оксамитовий голос - проста жіноча цікавість ;).
А вірити чоловікам? Не тому, що на власному досвіді переконалась - не варто, а тому, що мудра людина сказала: "Доверяй, но проверяй". І це стосується не тільки чоловіків. Таке вже життя ;).
Історія дійсно цікава. Саме несподаваним закінченням. Проза життя... Так і хочеться сказати: "Чоловіки, кого ви стараєтесь обдурити? Не себе, часом? Для чого вам це? Хіба самим не гидко після такого лицемірства?". А от вже для чого добіватись прихильності тієї, яку про себе "кобилою" обзиваєш - взагалі виходить за межі жіночого розуміння....

Левеня сказав...

От коли би йшла вулицею й побачила містера Оксамитовий голос, не звернула би на нього жодної уваги - непоказний, худорлявий і низький...
А стосовно того, для чого домагатись прихильності тої, яку кобилою називаєш, то це, як на мене,зрозуміло - не одружуватись же з нею... він потребував тепла...

ivanko сказав...

Здається я розумію чому подібна форма лицемірства, насправді не найгірша (якщо так можна казати) найбільше обурює і ображає жінок. Тому, що переважна більшість жінок не можуть собі таку поведінку дозволити. Що цікаво, справа тут навіть не у моралі, швидше у естетиці. Жіноча підступність та лицемірство просто більш вишукане, замасковане.
Якщо вкласти наведений монолог у жіночі вуста...Уявно. Отримаєм мужеподібний тип.
"Слабка стать" не часто дозволяє собі навіть позаочі виявляти схильність до грубої сили.
Дідусь Фройд переклав би слова чоловіка простіше: В ліжко!
Домінантні самці не завжди мають гарну поставу, представникам декяких видів достатньо звуку потрібної тональності :) .
Те що телефонувавший - лось, без сумніву. Але і лосі стомлюються від шлюбних ігор. Принаймні, поки не знайдуть свою лосиху і не обзаведуться розкіштими рогами :).