вівторок, 1 грудня 2009 р.

Репортаж з головного залізничного вокзалу, або Як у Львові зустрічали Тимошенко

Сходи біля вокзалу скрізь мокрі. Прибиральниці вимивають їх ґрунтовно. Всередині вокзалу багато міліціонерів. Щоб дійти до зали офіційних делегацій, доводиться у різних місцях – перед сходами, після сходів, біля перону - всього 5 разів пояснювати: хто ти і куди. Це невипадково. Має приїхати Тимошенко. Спеціально для неї відчиняють двері зали офіційних делегацій, і щоб боронь Боже, вони раптом не зачинилися перед її носом, під двері забивають кілки. На годиннику 10.00. Працівниці Залізниці поправляють зачіску і скаржаться: «Через ті відчинені двері такий протяг – голову зриває». «А шо зробиш?!» - розводять руками інші.
Вони ледь встигають застерегти – «не ставайте на килим», як з’являються діти з творчого колективу. Вони намагаються не вставати на вистелену червону доріжку, вичищену перед приїздом керівника уряду. Діти витирають ноги, потім йдуть боком на доріжці, проходять далі у зал, де їх чекає репетиція: голосне одночасне промовляння лише одного слова «Вітаємо!!!»
А тим часом працівниці Залізниці роблять останні приготування. Одні носяться з рідиною для миття вікон - мовляв, там внизу ше треба помити вікно. Інші носяться з олією – де є старе дерево, треба нею натерти.
Поодинці ходять журналісти. Серед них – один з Данії. Він все намагається з’ясувати: чому така увага до рейкового автобуса, що аж прем’єр-міністр приїжджає? Графік же незручний – починає їздити так званий автобус зарано - о 5.50, тоді як на роботу найбільше їдуть о 7.00- 8.00. Та й курсуватиме лише один такий рейковий автобус. Отож чекати його на станції доведеться довго -понад 2 год. Керівник Львівської залізниці дає зрозуміти, що і їм цей рейковий автобус – як зайцеві стоп-сигнал: дотаційний, тобто на ньому аж ніяк не заробиш, так ще й вантажні по тій колії їздять (на них якраз залізниця заробляє), і треба буде продумати: як то має курсувати рейковий автобус, щоб вантажним не заважати. Виходить, що до приїзду Тимошенко про це ще й не думали.
Допитливий журналіст з Данії, поки начальство в очікуванні Тимошенко, не відступає: «Чому потяги так теліпаються, сіпаються постійно? Мені досі кошмари сняться після поїздки з Києва до Львова. Так все хиталося з боку в бік?»
- Ви зрозумійте, ті вагони кріпляться як вантажні. Тобто перший вагон уже їде, останній тільки рушає, тобто не їде увесь потяг, як монолітний. Звідси й рухи, - пояснив керівник залізниці.
- Але ж коливання не лише вперед-назад, а й в сторони? – продовжував журналіст.
Поки начальство залізниці сплітало щось датському журналісту дітям дали команду вистроюватися. Прибула Тимошенко. Бідолашні діти, втомлені й холодні, разів з 50 проголошували одне слово «Вітаємо!!!». І як сказала їхня керівниця, «діти, ви все життя будете пам’ятати: ви зустрічали Тимошенко».
Ющенко, мабуть, теж запам’ятає візит Юльці до Львова надовго. Бо у ніч перед приїздом Тимошенко, у місті білборди з політичною рекламою Ющенка переклеїли Юльцьою.







5 коментарів:

Andriy сказав...

Галіма показуха перед приїздом якогось чма в кращих традиціях совка.

Юра сказав...

"Слава КПРС"! (C)

fuxx сказав...

Таке враження що хотіли щось приліпити нове-цікаве, щоб привернути увагу суспільства. І аж ніяк нікого не турбують справжні потреби львів'ян.

Mudry сказав...

Рейковий автобус через ст. Персенківка проїжджатиме. Я там живу. І мені думка подобається, бо це найкращий спосіб добратись на роботу (коло залізничного вокзалу), бо маршрутки переповнені. Тому ідею таку я вітаю.
Але коли Юльця приїжджала, то очіпили всю мою Персенківку в ключно з єдиним переходом через залізницю. Відповідно спізнився на роботу чи не на годину від звичного часу. Благо, що графік вільний.

Левеня сказав...

Я теж вітаю ідею рейкового автобуса, але вона не втілена до кінця. Один автобус на маршрут на майже мільйонне місто та ше й з таким незручним графіком - це звичайна показуха, а не добро для людей.