четвер, 6 травня 2010 р.

Чому я впала у дитинство

Останнім часом я впала у дитинство. Після перегляду вистави "Поліанна" подивилась фільм  з однойменною назвою. Потім взалась читати "Лиса Микиту" Івана Франка, після цього читала казки народів світу, а нещодавно прочитала дитячу книгу "Матильда" Роальда Дала.  І остання настільки мені сподабалась, що я не могла про неї не написати. 
Отож "Матильда" - книга відома і популярна в світі ще з 80-х. У 1988-му визнана накращою дитячою книжкою в світі. Але чомусь зі свого дитинства я її не пам'ятаю. Мабуть, тоді її ще не переклали. А тепер завдяки Івану Малковичу і видавництву "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га" є дуже гарна книга, обкладнику якої оформила Женя Гапчинська, а текст переклав Віктор Морозов. І оформлення, і переклад - на висоті. Але найбільша цінність  - текст автора, легкий, доступний, і... надзвичайно цікавий. Захоплює з першої сторінки. Про що йдеться, не розкажу - в інтернеті є опис і не один. Але тільки зрезюмую - книга дуже цікава, сповнена кумедних історій, смішних ситуацій, і, якщо ви маєте дітей, і вони ще не читали цієї книги, прочитайте її дітям, або хай прочитають самі. Залишаться задоволеними 100%.
І наостанок питаня на засипку: чому ж я почала читати дитячі книжки? 
Здогадались?! Чи ні? Якщо ні, тоді поділюсь: я виношую маленьке Левеня. Саме воно й спонукає мене читати інше  - добре, позитивне і легке. І вам раджу: заводити діток і читати для них щось світле і радісне. Тоді й світ довкола вас видаватиметься кращим.

2 коментарі:

tivasyk сказав...

щонайщиріші вітання з повним переворотом світу!

Левеня сказав...

дуже дякую! Світ справді змінюється! уже тепер на багато речей я дивлюсь по-іншому...