четвер, 20 травня 2010 р.

Повість на сцені. Доповнено

Заньківчани інсценували повість австрійського автора Леопольда фон Захер-Мазоха «Венера в хутрі». Особисто я після прочитання повісті навіть уявити собі не могла: як її можна перенести на сцену? Надто вже розлогий текст, одноманітний і небагатий на події. Тож заньківчанам  довелось попотіти, щоб зробити з цього твору виставу. Результат - п’єса на одну дію, тобто на 1 год. 40 хв. Акторів п’ятеро, головних - двоє: чоловік й жінка. Вони й показують непрості, і як не мене до певної міри незрозумілі взаємини чоловіка та жінки, у яких домінує вона, а він є рабом.
Як це бути рабом? Які відчуття? Більше насолоди чи болю? І зрештою, як довго чоловік може бути рабом жінки?
Ці питання постають перед глядачами вистави…
Своєю чергою актори дуже гарно передають переживання. Особливо той, хто грає раба  - Андрій Войтюк. До кінця вистави він аж мокрий був. Очі  з розпачу та болю то наливалися кров'ю, то  випромінювали  радість. На обличчі  з напруги то з'являвся піт, то   усмішка від задовлення... Актор дуже гармонійно увійшов в роль нещасного закоханого.
Не менш талановито жінку-кішку зіграла заслужена артистка Альбіна Сотникова. Як на мене, її краса, талант і харизма стали ключовими у цій виставі. Без них "Венера в хутрі" була би невиразною інсценівкою.

Фото з афіші.


Немає коментарів: