середа, 23 червня 2010 р.

Дуже проста історія

Так називається трагікомедія, з якою до Львова приїхали цього тижня актори Івано-Франківського театру імені Івана Франка. Вони показали історію про кохання з неочікуваним розвитком подій... 
Йдеться про двох щасливих - дочку хазяйновитого селянина і сина найбільшого в селі п'яниці. Вони кохають одне одного. І раптом - дівчина дізнається, що вагітна. Без освіти, без роботи. А її коханий - той взагалі живе, як горох при дорозі: хто йде, той смикне. Йому 23, без роботи, без грошей, а батько уже пропив усе, що міг. Тож у батьків дівчини заходить мова про аборт. Вони наполегливо радять дочці якнайшвидше зробити аборт. Дочка - проти. Її хлопець - теж. Батько хлопця, який не просихає, без кінця торочить: "тож малятко, нове життя"...
І цей батько вирішує вкоротити собі віку. Це переломний момент в "Дуже простій історії", після якого у житті молодих все налагоджується.
Загалом "Дуже проста історія" - це дуже гарна сучасна постановка, яка трохи схожа на мюзикл (багато музики, колективного танцю), постановка, яка вирізняється гарними діалогами і чудовою грою акторів, особливо  - півня та п'яниці.
Івано-франківці  - молодці!

пʼятниця, 18 червня 2010 р.

Нас - 45 мільйонів...

Так-так... Уже не 47, не 46, а 45 млн.осіб... Лише за останній рік українців стало майже на мільйон менше. Такі дані оприлюднив Державний комітет статистики.

За квітень кількість громадян України скоротилася майже на 17 тисяч. На кінець весни українців налічується 45 мільйонів. При цьому кількість міського населення – 31 мільйон, сільського – 14.

За прогнозами ООН, за такої динаміки, до 2030 року нас буде 39 мільйонів.

понеділок, 14 червня 2010 р.

Де я тепер гуляю

Найкращим місцем для літніх прогулянок для мене став Стрийський парк. Тепер там облаштовано багато нових доріжок, щоправда ще не все довели до пуття, але спускатися і підніматися на каблуках зараз набагато ліпше. І лавки здебільшого у хорошому стані. І для дітей атракція є -  дитяча залізниця (працює у середу, суботу і неділю). За 4 грн. (для дорослих) можна прокататися залізничному потягу в одному напрямку. І гарний дитячий майданчик є (від Roshen), щоправда для дорослих лавок явно малувато. 
Але мені найбільше у Стрийському парку сподобалось, що там багато живності. За два дні прогулянок вдалось побачити не лише мишку, крота, а й багато пташок і не одну білку. До речі, про білку. Як правило, від людей вона втікає. Проте мені вдалось спостерігати цікаву картину. Хлопчик 2-3 років побачив на дереві білку. Почав бігати довкола дерева і викрикати "Білка! Білка!", а вона не задерлась десь високо, а лазила приблизо на одній висоті, порівняно низько, з одного боку на інший, ніби бавлячись з малим у хованки. І так тривало не одну хвилину. З боку виглядало дуже кумедно. Дитина вправо - білка вліво, і навпаки. Такого ще не бачила...
А ще я давно не бачила такого різноманіття пташок, як зараз є у Стрийському парку. Вони так голосно співають!!! Зрештою, навіть науковці довели, що у міських парках, де більш шумно, ніж у лісах - через гул авто, пташки співають на вищих тонах. Може, й у Стрийському парку пташки більше надриваються, ніж у якомусь глухому лісі, але слухати їх  - одна насолода. А роздивлятись мені найбільше сподобалось сойок (на фото). Їх чимало у парку!
Єдиний мінус - цього року чимало у парку й комарів. Але у Львові цьогоріч їх взагалі більше, тому це не причина, щоб відмовитись від прогулянки у Стрийському парку.