пʼятниця, 11 березня 2011 р.

"Самотність в мережі"

Ця книжка захоплює, зворушує, вражає, дивує, надихає, засмучує... Давно не читала такої любовної книжки... настільки природньо невимушеної, цікавої, правдоподібної, життєвої...
Хоча спершу була думка: я її не прочитаю.  Понад 300 сторінок, сумний початок... Це не для мене  - шанувальниці стислого письма і тепер (після  попередніх прочитаних книг) спраглої позитиву. Але... з кожною наступною сторінкою я переконувалась - книжка цікава і я щоразу хотіла швидше дізнатись розв'язку... А дізнавшись, не могла повірити, перечитувала епілог, і казала собі: не може бути, так не могло закінчитись... 

А починалось все так гарно. 1996 рік. Польща. Інтернет тільки входить в життя людей. ICQ  та e-mail зближують двох людей: заміжню жінку та холостяка-генетика. Зближують настільки, що ті й дня не можуть прожити без переписки. Разом вечеряють при свічках, дарма що далеко один від одного - їх єднає мережа... Разом співпереживають, сумують, мріють про зустріч...  Книга рясніє їхніми листами - дуже зворушливими і ніжними. Власне читати їх - було одне задоволення. І ось: після багатомісячної переписки вони зустрічаються: за складних обставин, повні еротичних сподівань. І  все чудово. Але недовго...
Я так сподівалась на щасливий кінець, але автор вималював правдиву життєву кінцівку, від якої хотілося плакати. Власне кінцівка - не єдине, що зворушує дло сліз. В романі багато зворушливих моментів, багато різних історій, окрім головної сюжетої лінії...
Багато цікавого, гарно описаного, неймовірно захоплючого і подекудити неймовірно сумного. І однозначно - вартого уваги.

Немає коментарів: