понеділок, 6 червня 2011 р.

Півгодини в ОХМАТДИТі


Стільки часу я провела у цій дитячій лікарні. Провідувала двоюрідну сестру, яка лежала там з малим. «Лежала» - не те слово. Це ми так звикли казати - лежить у лікарні. Але реально лежати не дуже виходить. Бо лежати ніде. Не вірите? Тоді собі уявіть. Лікарня. Хірургія. Друга палата. 6 ліжок. Усі зайняті. Лежать діти, приблизно однакового віку, 5-7 років. Усі після операції. Дехто уже може ходити. А дехто на розтяжці. Виглядає, як розп'ятий: зв'язані і руки, і ноги. Зрозуміло, така дитина займає все ліжко. Тому мама не має де прилягти. Я вже не кажу про здоровий сон. А дитина ж потребує постійного догляду - нагодувати, дати ліки, поміняти одноразову пеленку... От і виходить - мама сидить, і сидить — їй можна лише поспівчувати...І подумати - мало б бути біля дитячого ліжка і ліжко, (диван чи м'яке крісло) для родича. Це ж очевидно. Мала дитина ж не може перебувати після операції сама. Але наша медицина тим не переймається. Як і іншим.
Питаюсь родички: «А мікрохвилівка хоч якась є?"
- Ні, тільки газова плита, - гірко усміхається.
- А помитись десь можна?
- Та про шо ти говориш... Навіть руки ти би хотіла помити, як відвідувачка, а нема де. Умивальник то є, але води нема. За водою треба йти на кухню.
Ну, звичайно, відвідувачі не підуть мити руки на кухню. Тому й ходять з брудними руками, сідають, якщо дитина уже не розп'ята, на ліжко, бо крісла ніякого й нема... Сумно. Думаю, де ми живемо? Про яку європейськість можна говорити, коли умови у лікарні у нас гірші, ніж, приміром, в норвезькій тюрмі?
Жах.
Це єдине коротке слово, але воно так влучно передає умови лікарні. З гіркотою залишаю ОХМАТДИТ. І з думкою, дай Боже, не потрапляти у лікарню. У лікарню взагалі попасти - це біда. А попасти у нас - це ВЕЛИКА БІДА.

2 коментарі:

Ігор Білинський сказав...

Кажете Львів, ОХМАТДИТ... Ви, певно, давно (зрештою, Слава Богу!) не були у провінційній лікарні - ось де янголи плачуть (причому, ще над живими).

мар'яна сказав...

Напевне, не була і дитячій лікарні на Орлика. Там нікого не впускають. мама взагалі відпочити не може, а їсти заборонено(приміром, їдальня на другому поверсі, а мама з дитиною на першому, дитя з собою брати не можна, і в палату їсти не можна нести). Такі умови для людей тільки у нас.Не дай Боже туди попадати!!!