четвер, 11 серпня 2011 р.

"Президент". Гордитися нічим

Пам'ятаєте рекламу: сніданок з "Президентом"?! Звучало прикольно, правда? Та  й саме масло смачне... було. Я ще не забула ту кислинку в маслі. І взагалі той смак. Дарма, що на продуктових полицях ніколи у Львові свіжого "Президента" не бачила. Якось, бувало, питаю: "А масло свіже?" Сама ж то добре заю, шо воно "долгоіграющеє". І тому у відповідь чула: "Свіже. Вчора чи позавчора привезли". Звідки і де воно було  до цього, хто його зна. Але  уже давно як свіже - як не кілька  місяців, то півроку. Недавно зайшла на Сихові у мінімаркет "Промінь". Там "Президент" ше минулорічний, зате ціна сучасна - більше 18грн за 200г. А у "Сільпо" 15грн з копійками -  і з травня. Купила аже 3 пачки. Дешево... порівняно. Але яке то виявилося г... Ні кислинки. Ні взагалі смаку. Ото вже лажу запустили... Зате ціна народна. Одне слово, наблизили "Президента" до народу. Не знаю, як народ, але я уже не снідаю  з таким "Президентом". Тепер я снідаю з народом... Купую домашнє масло, які продають селяни. Коли по 60, коли по 70 грн за кг. І дешевше, і смачніше. Звичайно, якби зробила масло сама, ше було б ліпше. А якби мала корову, то... Ну ви зрозуміли, були б і молоко , і сир, і сметана... Але у панельних будинках корів не тримають. 
А снідати з "Президентом" уже не бажають.

1 коментар:

Юра сказав...

""Президент". Гордитися нічим"

Я вже думав Ви про відоме відео :) http://www.youtube.com/watch?v=mYDEPADnH2o&feature=player_embedded