вівторок, 16 серпня 2011 р.

Альтернатива друкованій книзі

Читати друковані книги останнім часом в мене не виходить. Дитина, якій майже рік, потребує багато уваги, тому читати - на це немає часу. Але можна ... слухати. Найкраще, коли гуляю з донею. Вона собі розглядає усе накруги, а я, не забуваючи поглядати на дитину і час від часу до неї щось говорити, у навушниках слухаю книжку.
Книжку, яка у чиємось виконанні звучить по-іншому, сприймається якось незвично. Велика увага звертається на голос, вимову, інтонацію, швидкість. 
Перша книга, яку я намагалась прослухати, була Любка Дереша. Недослухала. Не сприймала я голосу і того монотонного читання. Зате другою я захопилася. Книга "До біса все! Бери й роби" Річарда Брендсона була настільки гарно, виразно начитана і таким чудовим голосом, що я почала розуміти: аудіокнижка - це не так уже й зле. Головне, щоб була гарно начитана. А в нас з тим, чесно кажучи, тугувато. Бо третя книжка уже знов мене розчарувала. Оповідання Богдана Жолдака "Антиклімакс" - це якесь знущання над слухачем - невиразне мляве читання... наштовхує на думку, що читали "під шафе"... Та й книжка порізана на файли по 5 хвилин, коли оповідання то менші, то більші, і тому або все йде підряд, або паузи, там де їх немає бути. Це збиває, недозволяє нормально сприймати. Жах!!!  
Мій чоловік теж нарікає. Книжка, яку він слухає, начитана з неправильними наголосами, тому, наприклад, Дністер  звучить з наголосом на перший склад, а УНР начитано як УНеР, а не УеНеР.
Ото сиджу я собі й думаю: може, то почати начитувати книжки. Якби надійшли такі пропозиції, не відмовилася б. Бо від прослуховування книг у мене наразі більше розчарування, ніж задоволення.

6 коментарів:

Сергей сказав...
Автор видалив цей коментар.
Надія сказав...

А малечі своїй книжки читаєте? Запишіть її у Львівську обласну бібліотеку для дітей, та зможете брати аудіокниги і для неї!

Надія сказав...

А знаєте який логотип нашої бібліотеки? Левеня!

Левеня сказав...

На жаль, логотипу не знаю.
Книжки читала дитині, коли вона була ще в животику. Тепер, коли доні 1 рік і 3 місяці, прочитати їй не можу й однієї казки - зовсім терпіння не має. Зате малюнки розглядає із великим задоволенням. Тицяє пальцем, коментує, інколи бере мій палець і тицяє ним. Тоді я маю сказати, як каже та чи інша тварина.
А які ви порекомендували б книжки для наймолодших?

Надія сказав...

У відділі для наймолодших є різноманітні книжки: м'якенькі і пухнасті, маленькі і великі, всякі, всякі. Приходьте і самі побачите!

Левеня сказав...

Я прочитала перший коментар, хоча його й стер автор. Боявся мене образити. Я би не образилась. Бо зрештою й мені більше подобається, коли книжка начитана чоловічим голосом. До нього я менш прискіплива, ніж до жіночого.