неділя, 24 лютого 2013 р.

Ключі від щастя

"Ключі від ліфта" Міли Іванцової - роман про кохання, про шлях до щастя. Ну принаймні, так його окреслили у видавництві КСД (Клуб сімейного дозвілля). Тож і налаштувалася я на такий собі позитивний твір. Але з кожним новим розділом натрапляла на нові "позитивні" теми: сирітство при живих батьках, сліпота як хвороба і її масштаби у світі, рабство як бізнес і доля жінок у ньому... Якщо це роман про кохання, то вибачайте... Я його назвала б соціальним, причому гостро соціальним. 
Плюс постійне пересмикування уваги читача з одного на інше... Подекуди повтори кавалків тексту... Ніби й цікаво, але запитую себе: ще довго це читати? Прочитала і зітхнула: я це зробила. Дізналась, чим закінчився. І більше такого типу обманок читати не хочу. Я люблю твори очікувані, прогнозовані. Якщо про кохання,  розраховую на кохання, а не на гостру соціалку. Можливо, якби я правильно налаштувалсь, знала, що мене чекає, враження були б інші. А так мене роман розчарував.

пʼятниця, 8 лютого 2013 р.

Без ТБ

ТБ хоч і масове, але дивляться його уже менше. Принаймні, я все частіше дізнаюся про те, що хтось забив "болт" на ТБ.  Я би навіть сказала, що не просто хтось, а люди знакові. Навіть ті, які самі творять телебачення. Наприклад, Вахтанг Кіпіані. Цей чудовий журналіст, який пропрацював на багатьох центральних каналах, зізнався, що не дивиться телевізор спеціально, нечасто і лише фоново. 
Остап Дроздов - політичний журналіст Львова теж визнає, що ТБ - особливо центральне - нецікаве і тупе. Тому його взагалі не дивиться. Оскільки сам працює на ТБ, то дивиться той канал, на якому працює - "ЗІК", та й то не все, бо 30% з того, що робить "ЗІК", він не визнає за корисний продукт.
Головний редактор "Видавництва Старого Лева" Мар'яна Савка пішла ще далі. Вона не має телевізора вдома. І не вважає себе обділеною інформацією. Вона прекрасно обходиться без ТБ і завжди в курсі подій.

Цей список можна продовжувати довго. Та висновок один: для людей, які хочуть розвиватися, ТБ - нецікаве. 

Для мене теж воно нудне, але звичка подивитись ТБ залишається. І я дивлюсь ... лише один канал... місцевий... "ЗІК". Люблю подивитись місцеві новини.

понеділок, 4 лютого 2013 р.

Танго в романі

Подарував мені чоловік книжку (т-а-а... у мене такий чоловік, книжки дарує) . Цього разу - "Шалене танго". Роман польської авторки Фабіцької про таку собі жіночку після 30-ти у депресії, без роботи, без чоловіка, з боргами, проблемами  і сином, якій випадково пощастило: вона стала учасником танцювального телепроекту і тут починається цікаве... Хоча... цікаве уже з самого початку. Можливо, початок роману навіть цікавіше, кумедніше написаний, ніж далі. У всякому разі, книжка оптимістична, розвиток подій цікавий, а кінець щасливий. Чого ще треба?!
Особисто мені книжка сподобалась. Надіюсь, сподобається й вам, якщо чоловік перед тим вам її купить... Можна купити й самій. Але 46 грн. Я би завагалась. Хоча взагалі варта уваги.