вівторок, 20 серпня 2013 р.

Передвісники пологів

Розкажу з власного досвіду, що головного передвісника пологів - перейми  -  я не дуже відчула. Тому роблю висновок  - все дуже індивідуально. І передусім треба прислухатись до свого організму, який поводиться з кожною вагітністю по-різному. Якщо при першій вагітності я чітко підчувала перейми, то з другою майже ні, і до останнього взагалі не могла зрозуміти: перейми це чи ні. Але у мене були передвісники пологів.

Перший - у неділю ввечері у мене з'явилася нудота, в животі страшенно булькало і я повністю втратила апетит. Я й подумати не могла, що організм у такий спосіб готується до пологів. Усе списувала на те, що з'їла щось погане. Але ніхто з інших членів сім'ї на якісь розлади не жалівся.
Другий - у ніч з понеділка на вівторок були слизові виділення. Трохи більші, ніж звичайно (протягом вагітності у мене час від часу були слизові виділення). Але чи то відходить пробка я сумнівалась. Виділення надто близькі були до прозорих. Тоді як при першій вагітності кров'яні прожилки були особливо виражені. 
Третій передвісник пологів - у вівторок біль як при місячних. Тягучий. Несильний. Трохи поколювання було. А далі лише відчуття, як плід з великою силою тисне вниз. Здавалось хочу какати. А ні - родити... 
І ось так, не дуже добре розуміючи свій організм, я досиділась до того, що у пологовий приїхала з як то кажуть, "повним відкриттям". Дякувати Богу, ще води не відійшли по дорозі... і їхати до пологового не так далеко, принаймні не з іншого міста. 
Бо тепер я дуже добре розумію слова лікарки до жінки, яка вже родила: "Ой, з другою вагітністю Ви з Миколаєва до Львова можете й не доїхати..."



понеділок, 19 серпня 2013 р.

Як я родила у чергового лікаря на Мечнікова

Мене дівчата переконували, що родити краще з лікарем-мужчиною. Ставлення уважніше і породілі з ним психологічно спокійніше. Не знаю. Бо двічі домовлялась про пологи з чоловіком, а родила з жінками. Так виходило. Цього разу у чергового лікаря на Мечнікова.  Приїхала, коли вже було повне відкриття. Треба було діяти терміново. Мій лікар злий і недобрий був у заторах. Тож поки він приїхав, я народила у чергової лікарки - Беген Оксани Степанівни - досвідченого фахівця (22 роки досвіду), спокійної, виваженої, уважної жінки, яка діяла швидко, зосереджено, при цьому спокійно - без паніки і крику. Лікарка дуже швидко організувала колектив. І навіть погляду було достаньо, щоб персонал порозумівся між собою. Тому всі діяли злагоджено, як добра команда. Оксана Степанівна робила все вправно. Дуже добре розказувала, як дихати. Вона нагадувала мені диригента-віртуоза, від керування якого залежить довершеність виконання. І хоча мені не дуже добре вдавалось те, чого хотів від мене диригент - дихала я не зовсім так, як треба було, - проте всього за 15-20 хв. я народила хлопчика. Без розривів, надрізів, стимулювання і всілякої "прєлєсті". З Оксаною Степанівною мені було спокійно. Я відчувала себе у надійних руках. І побачила лікарку Беген як турботливу жінку. Мені дуже приємно було, коли після пологів вона запропонувала мені чаю, щоб запустився лактаційний процес.  І з теплом чаю я відчула тепло ставлення до мене. Тому про лікарку Беген Оксану Степанівну у мене тільки позитивні спогади. Велике ДЯКУЮ їй за те, що допомогла моєму синочку з'явитися на світ.

вівторок, 6 серпня 2013 р.

Трохи екзотики на Львівщині

Ви коли небудь спали під завивання вовка? А можете. Правда, то трохи заважає, але свіже повітря робить свою справу. І якшо нема злосного безсоння, можна спати далі, так як я у готелі біля зоопарку Білаків, що на виїзді з Самбора.  
Та про все по порядку. Є така собі небідна родина Білаків. І є в них хобі - тварини. Але не корова, коза, кінь і свиня. А страус, лев, ведмідь, вовк... От тримають Білаки тих тварин у такому собі зоопарку і кожен охочий може собі подивитись на тварин. Безплатно.