середа, 20 листопада 2013 р.

Від вітрянки до екземи


"Пощастило" мені захворіти вітрянкою у 30 років. У дитинстві не хворіла, то від дитини заразилась. Перебіг хвороби був нелегкий, але терпимий.  Найбільше лякали ускладення. Начиталася такого: "особливо небезпечна вітрянка в дорослих ускладненнями: пневмонія, синдром Рея, отит, остеомієліт, синдром токсичного шоку, нефрит, орхіт, тромбоцитопенія, реактивний гепатит" ... На щастя, перелічене вище мене оминуло. Але... 
Після вітрянки у мене вилізла екзема. Чомусь про ймовірність появи екземи ніхто не пише. А виявляється, може бути після вітрянки екзема. І звісно, традиційна медицина перед нею безсила. Я то й так знала. Але мама наполягала: йди у шкірновенерологічний диспасер.  Ходила, двічі здавала аналізи, лікувала. У диспансері завжди  було багато людей. Я собі думала: раз туди  йдуть, значить там лікують. Може й лікують, але не виліковують.  Принаймні мене там не вилікували. Закінчилось тим, що екзема прогресувала.  Взялась за народну медицину. Лікувала гарбузовою олією. Робила ванночки у воді з морською сіллю. Мені нарадили уринотерапію. Коли біль і свербіж був нестерпним, і мені важко було мити посуд навіть у рукавицях (без них пхати руки у воду взагалі нестерпно), екзема на кисті руки розгулялась по повній - пальці понапухали, з них аж сочилося, шкіра стала тонюсінька, пальці червоні, тоді я у відчаї стала випарювати дитячу сечу і робити примочки. На довго мене не вистачило. На кухні сморід. Мене від того нудить. Закінчила з уринотерапією. 
Мучилась я довго. Приблизно 9 місяців. На Шацьких озерах стало трохи краще. У Львові знову трохи гірше. Почали купувати воду і готувати все не воді з машини "Природа". Помаленьку є поліпшення. Але екзема ще не відступила. Рука ще дуже шершава, порепана, потріскана, але стало набагато краще ...  Тим часом пройшло вже більше року. 
P.S. Покращення на фото.

Немає коментарів: