Я вже звикла читати склад продукції дуже пильно. Життя заставило. Після дитячих дерматитів і екземи всіляку "каку" дитині не даси. А коли починаєш читати з чого зроблено те чи інше, стає сумно. Навіть звичайнісінькі бублики мають у своєму складі маргарин, який і дорослим їсти не бажано, а дітям до трьох років - не можна. Але ж їдять.
-Та шо їм станеться? Скільки там того маргарину? А во - моїй нічо, і гризе з 9-ти місяців! - кажуть мами.
А я не хочу, шоб моя дитина їла казна що і крапка. Навіть не хочу комусь шось доводити, у чомусь переконувати. Вам так добре, то їжте.
Деколи просто нереально знайти шось нормальне, а коли дитина хоче і бачить, шо всім то купують, а їй ні - геть сумно. Тому я трохи знизила планку - купую деколи дитячі сирки з ваніліном - тобто зі штучним додатком, а не зі справжьною ванількою. Бо зі спражньою робить, наскільки я знаю один виробник, і знайти його в обласному центрі - то ше та морока, я вже не кажу про райцентри. І то ше питання - чи справжня ванілька у сирку, чи тільки на папері? А виробники й на упаковках вдаються до хитрощів.
Візьмемо йогурт "Тема" для дітей з 8-ти місяців. На упаковці написано : "Маса нетто 207 г..." і малюсінькими нижче "мінус 9 г". То як? Не +, -, тобто можлива похибка, як то зазначається на багатьох продуктах, а чітко "-9 г". Тобто 198г. А це вже не так гарно виглядає. Ніби "зажали" 2г. А так -207! Більше, ніж у конкурентів, якщо не дочитатися, а хто то бачить? Таких прискіпливих, як я - небагато. Більшість це проковтне, бо навіть не помітить. А мене бісить, коли виробник таке витворяє!
Мене дістає, коли читаю "глюкозно-фруктозний сироп (глюкоза, фруктоза, вода) або цукровий сироп(цукор, вода)"! То як? Роблять і самі не знають з чого? Чи добре знають і тому спочатку пишуть "глюкозно-фруктозний"... бо далі не читатимуть? І ви вже здогадуєтесь, шо ймовірність вмісту фруктози близька до нуля? Я не знаю, чи багато виробників так пишуть, але той "сироп" був на "Соках України". Я і так їх ніколи не купувала, а тепер і ви задумаєтесь, мабуть.
