вівторок, 28 липня 2015 р.

Славське. Харчування

До Славського приїжджають найчастіше на 2 - 3 дні. Везуть із собою туристи все: від горілки і  м'яса до картоплі і газованої води. Ті, хто приїждають на довше або домовляються про харчування, або готують самі. І тут найцікавіше. Коли вас годують, виникають питання:  прив'язаний до години, такого не їм, хотілося би іншого. Тоді є другий варіант - готуй сам. І тут теж питання: замало баняків, тісно в холодильнику, короче чогось бракує. Якшо так, тусуй у кафе. Їх не так густо. І не зовсім смачно. І недешево. І часом несвіже.
- Ви можете замовити грибну юшку і вам розігріють ту, шо вже 2 тижні в холодильнику простояла, -  каже адміністратор однієї з баз Василь. Він то напевно знає. До слова, мій чоловік замовив у ресторані "Слов'янка" грибну юшку. Не втруївся. Але сказати, шо вона виглядала свіжою і апетитною не можу. Як і перевірити, коли вона приготована. А от сервіс "Cлов'янки" просто збив наповал. Після того, як дитина з'їла півпорції вареників, я попросила офіціантку запакувати їх з собою. На шо вона підповіла: "В нас ця пластмасова посудинка платна. Коштує 10 грн". В мене у той момент челюсть відвисла і очі округлилися. Такого я ше не чула ніде. Велкам ту Славське!

До речі, при в'їзді у Славське з білбордів гостинно запрошує "Золота підкова". Там можна і жити, і харчуватися. Як на мене, викласти тисячу за двомісний номер у комплексі, де нема ні майданчика, ні басейна, то трохи закруто. Тому там не зупинялась, а перевірити кухню ризикнула. Після вивчення ресторанного меню мене просвітили, шо ні дерунів, ні телятини, на язика нема. Усе треба готувати. Бо вони працюють під замовлення. І готують тільки сміженьке. І це плюс. Але чекати треба 45-60 хв. І це мінус. Ото зробила я замовлення, сказали чекати 45хв, а приготували за 1год 15 хв. То не для мене. І не тільки мені таке не підійшло. Тих, хто жив у номерах "Золотої підкови" теж, мабуть не все влаштовувало  з харчуванням, якшо вони запарювали мівіну у чайниках і варили у чайниках яйця. 
- Відтепер чайників у номерах нема. Хочеш чайник  - заплати 50грн. Так розпорядилася власниця після випадків з мівіною і яйцями, - розповів працівник "Золотої підкови".

- Ше донедавна хорошим рестораном у Славському був "Максим". А його відкриття  - то був фурор! Раніше взагалі не було ресторану у центрі! А тепер є куди вийти. І якось я з друзями туди пішла. Так мені скислий борщ дали. Я кажу, дівчата, ви дали скислий борщ. То вони принесли інший. Тобто в них був нормальний, а вони хотіли пихнути старий! Після того, я у "Максим"ні  ногою і туристам не раджу, - каже Іра, яка приймає туристів.  - Відтепер раджу "Вежу ведмежу".

І я скористалася порадою. Справді дуже хороший заклад. Справив лише приємні враження. Кухня вишукана і смачна, обслуговування направду ресторанне. (І середній чек приблизно такий, як у "Золотій підкові"). Але проживати і харчуватись там - задоволення, яку разом влітає  у немалу копієчку.  Та й знаходиться "Вежа ведмежа" у Волосянці, а то вже не Славське. Без власної машини чи таксі - ніяк.
P.S.Фотки не власні, а з сайтів закладів.

4 коментарі:

Solya сказав...

Корисна інформація і головне правдива. Чесно кажучи мене в Славськ не "тягне",хоч була там разів два. Про харчування чула, а також і про те що в магазинах товар не завжди свіжий, особливо м'ясо.

Oksana Balitska сказав...

Дякую за відгук. Справді забула написати про магазини, то взагалі окрема тема. Не можна купити ні нормального м'яса, ні якоїсь риби. В магазинах молоко тільки "долгоіграюще". І якшо пощастить так, як мені, то можна купити протермінований сік, термін якого, і це важливо, ЦІЛИЙ рік!

Oksana Balitska сказав...

Другий раз дякую за коментар. Якби не він, я би не відкрила чудовий кулінарний блог.

Solya сказав...

Дякую, дуже приємно:) я завжди заходжу до Тебе в гості коли бачу новий допис, мені імпонує і стиль написання і загалом теми які Ти зачіпаєш, це все до болю знайоме. І от бачу в Тебе новий допис про зелений туризм, знов все реалістично і вірно)