середа, 4 травня 2016 р.

Де поїсти в Ужгороді?

На центральних вулицях Ужгорода є чимало кафе-ресторанів. Можна побачити і заклади, знайомі львів' янам, наприклад, Хінкальню, Майстерню шоколаду чи Майстерню карамелі. Але коли ти в іншому місті, то й спробувати варто те, чого нема в твоєму місті. А шо є в Ужгороді? Відгуки на сайтах-форумах нарадили мені "Вертеп", "Кактус", ресторан в Ужгородському замку з однойменною назвою і "Деца у нотаря". До останнього з перелічених не дійшла. А про три, згаданих спочатку, у мене є своя думка.
"Вертеп" - колоритний ресторанчик в етностилі, з квітковими розписами на стелі і  рушниками на стінах. Чи то помилувати око інтер'єром чи то скуштувати страви закладу, але приходять сюди людей багацько. І є такі, які готові чекати у черзі, шоб сісти за столик у "Вертепі".  Але почекавши спочатку на столик, поки той звільниться, потім ше треба чекати замовлення. Я чекала півгодити. Причому - замовлення без м'ясних страв. Лише салат і борщ. Тобто заклад, який забирає багато часу, але оригінальний, з цікавими і на смак доволі непоганими стравами і меню. Щоправда, персоналу хотілось би кращого. Занадто вже агресивний, неакуратний і відлякуючий. Мабуть, вже його все і всі дістало... 

У "Кактусі" теж клієнтів хватає, але черг нема і персонал має більше терпіння.   Взагалі "Кактус " - заклад не новий. Він має оригінальний дизайн. Але бруд видно без рукавиць Ольги Фреймут.  А туалет, напевно,  не пам'ятають коли віддраювали. Тому не дуже апетитно. Хоча, якшо оцінювати смак страв, то "зарах". 
Ресторан "Ужгородський замок" - то класичний ресторан з ненабридливим обслуговуванням. Гарний інтер'єр. Нічого зайвого. І на відміну від згаданих, з чистотою в цьому ресторані все добре. І туалет не відлякує і зал без пилюки. Фото тераси з сайту закладу (ввечері мій телефон погано робить фокти).



Але от зі стравами трохи незручно получилось. Елементарну страву - гарнір гречку чекали півгодини. І принесли пересолену кашу, причому зварену неперебраною. Того чорного я понавишуковувала штук 25 в одній порції. Як на мене, то неприпустимо для ресторану такого рівня. Бульйону не принесли взагалі - забули. От вам і ресторан з п'ятірки кращих у місті. Тільки хто і як оцінював  - не знаю. Я не ресторатор, я не оглядач, я  - звичайний клієнт, і описую, як мене обслуговували, свої суб'єктивні враження. І вони на жаль, не дуже класні.
Але все ж за два дні перебування в Ужгороді я відкрила для себе хороший заклад, уже не по відшуках орієнтувалася, а піддалася імпульсу. Побачила- зацікавило-зайшла і не пожаліла. На вул. Корзо, де і "Кактус" і "Вертеп", мені заімпонувала "Fabbrica drugettti". Там чисто, затишно, сучасно. Піцу треба чекати 20 хв., - сказав офіціант. Але наспраді принесли швидше. І це було неймовірно смачно. Щодо загальної суми, то у Фабриці залишили значно менше, ніж у попередніх закладах, вийшли набато задоволенішими. Тут я з впевненістю можу сказати не просто "зарах", а "рекомендую".

Немає коментарів: