субота, 24 вересня 2016 р.

Вчителі у Львові нехтують реформами

Реформи? Ні, не чули. То в мене таке враження склалось після відвідин батьківських зборів у першому класі. Вчитель навіть не обговорює можливість писати протягом року простим олівцем. "Адаптаційний період закінчився. Тепер діти будуть писати чорнильними ручками. Шоб у понеділок всі вже мали ручки. Краще "Шнайдер" з закритим пером. Я ше вам влітку казала купити такі ручки", - заявила вчителька. І все. Ніхто на зборах ані пари з вуст. Вчитель сказав треба - значить треба. Рекомендації Міністерства - не для школи. Про них навіть не згадують. Ніби ніхто програму не розвантажував. Ніби ніхто й не рекомендував писати у перших класах простими олівцями. Для дітей  менш стресово, спокійніше і зручніше писати олівцем. Можна витерти і написати ше раз. Але вчителю то не подобається. Має бути ручка. І крапка. А ше краще дві. Для батьків то витратити більше ста гривень (на самі ручки) + капсули. Для чого? Для більшого стресу дитини? Чи для зручності вчителя, бо якже так - діти будуть писати і стирати? Так не годиться.
І домашки мають бути. Так сказала вчитель. Але шоб потім не казали, шо в нашій школі задають домашнє завдання. Нема домашніх завдань. Є тренувальні вправи. О, то ви вже теж будуте знати. Домашки нема. Є тренувальні вправи. Відчуваєте різницю? Одне слово, діти відпочивати вдома не мають, шоб часом не розлінилися. Бо в школі вони мало встигають зробити. Але то проблема не дитини. То проблема вчителя. Хіба ні?
Діти хочуть оцінок, - заявили на зборах вчителі англійської. Батьки кивають головами. Схвалюють. Я вдома запитую доньку: ти хочеш, шоб ставили оцінки? Ні, - відповідає.  - Але одна дівчинка з групи казала, шо хоче. Короче, будуть оцінки. Для того треба принести блокнот. Але ж оцінок у першому класі не має бути.
Ше одне: здати по 41 грн. на щоденник. Це буде щоденник наш, з логотипом школи. Для чого щоденник, якшо не має бути у першому класі оцінок?
Ото вийшла я в четвер зі зборів у повному ауті. Досі не дійшла до тями. І не знаю. Чи то я чогось не розумію. Всі ж батьки все схвалюють. Принаймні, ніхто не апелює.