неділя, 11 червня 2017 р.

Де, ти була, де? У Сіде


Чого я поперлася в Туреччину замість того, щоб милуватися Україною? Відповідаю - там мені комфортно і крапка. Ні, кома. Бо комфорт умудряються зіпсути навіть там, але здебільшого не турки, а ... хто б ви думали? Ну, ті, хто й тут не дає спокійно жити  на нашій землі. Так от, якби там не було тих, як співає Орест Лютий, "безродних тварей", відпочинок у Туреччині взагалі був би перфектний. А так - просто добрий.
Мене підкуповує Туреччина своїм сервісом. От, навіть взяти дорогу з аеропорту до якогось Сіде, яке за 60 км від Анталії. Хочеш, їдеш автобусом, хочеш  - замовляєш трансфер. І тоді приїде ... думаєте, брудна розвалюха і водій хам-нехлюя? Не вгадали. Приїде чистенький бус, у якому водій  у напрасованій чистенькій світлій сорочці запропонує вам безкоштовні охолоджувальні напої, які й містяться в холодильнику у бусі, і ти сам можеш вибрати скільки і чого ти хочеш, а на виході дітям ще й вручить по іграшці. Ото й називається одним словом - сервіс. І те слово, а точніше, те, що вкладають у те слово турки, я дуже люблю. Бо про сервіс вони не лише шось чули, вони його створюють і то їм вдається, треба сказати, дуже добре. Я вже запідозрила, що то вони тільки для туристів так стараються, а принцип "свої для своїх" працює гірше. Але вони, курча, й у маршрутках людей возять як людей, а не як тварин. Їздила я із Сіде у Манавгат, тобто від одного населеного пункту до іншого. Не чекала. Сіла - поїхала. Тобто, справді сіла, не запхалась і влізла, а зайшла і сіла. І то в базарний день. Стоячих або нема, або мало. Транспорт ходить часто. Зупиняється на вимогу. Марштрутки чисті, доглянуті і гарні. А шо ше хотіти?
До орендованого житла теж не було жодних зауваг. Як було на картинці, так і виявилось насправді. Писали, шо є пральна машина і посудомийна машина, так і було. Все чисте, гарне і нове. У нас або вдусилися б, коли поставили б нормальну техніку і меблі, або ціна була б така, що вигідніше на літаку перелетіти море і оселити в іншій країні, так як зробила.
І от я в Туреччині. Там, де Середземне море, багато сонця і посмішок, де люблять дітей... До речі, там норм, коли дітей чимось пригостять, посміхнуться і дадуть п'ять, а інколи навіть візьмуть і піднесуть до небес. Ото краса!

Там на публічний пляж безплатно відвезуть, запропонують безплатно лежаки і парасольки, а також free wi-fi. Запропонують поїсти -попити, але замовляти це не обов'язково. Так працюють ресторани на пляжі зазвичай. Але навіть у Туреччині є винятки. Коли привезуть на пляж, вкажуть туди не можна, тільки там можна зайняти лежак. А потім тобі скажуть, якщо ти в них нічого не замовиш, то треба за лежак заплатити. Ти замовляєш морозиво. Платиш, а тобі: "За лежаки все-одно треба заплатити, бо то не рахується". Якшо хто буде в Сіде, то знайте, шо за такою шахрайською системою працює на публічному пляжі ресторан "Вікінг".